У 1868—1869 рр. було збудовано залізничну станцію, яка дістала назву Синельникове. З 1873 року селище стає важливим залізничним вузлом півдня України. Воно швидко зростало, і в 1897 році його населення становило вже понад 2900 жителів. Промисловість у Синельниковому почала зароджуватись вже наприкінці XIX ст. Так, у 1895 році закінчено будівництво паровозного депо, вагоноремонтних майстерень. З'являються олійниці, млини. У 1900 році став до ладу пороховий завод. У 1903 році відкрито ковальсько-пресову майстерню.
У 1961 році розпочалося будівництво фарфорового заводу. Першу продукцію було випущено в 1964 році. У 1970 році почалося будівництво нових потужностей ресорного заводу. Одночасно починається будівництво житлового масиву, дитячих комбінатів, школи.
У 1979 році Синельникове набуло статусу міста обласного підпорядкування.
Населення
Станом на 1 січня2011 р. у місті проживають 31 568 жителів.
Місто Синельникове розташоване у степовій зоні південних схилів Придніпровського підвищення. Навколишня місцевість представляє собою слабо — пагорбкувату поверхню. В геологічному розрізі переважають глини.
Економіка
Підприємства залізничного транспорту. Заводи: ресорний, цегельний, залізобетонних конструкцій, з виробництва порцеляни (посуду), металлогосподарський, продовольчих товарів — в принципі вже не працюють, консервний, молокозавод, хлібний, комбікормовий — поки тримаються на плаву. Швейна фабрика — здає приміщення в оренду ПП. Працює підприємство «Фактор-2», яке виробляє серветки «Fantazy», насіння «Семки», сухарики «Флінт», рибку до пива «Морські», горішки «Козацька розвага», фісташка «Мачо».
Соціальна сфера
У Синельниковому 7 шкіл, гімназія, 10 дошкільних закладів, музична школа, центр дитячої творчості. У місті працюють 2 бібліотеки, 2 Будинки культури.
Засоби масової інформації
Засоби масової інформації представлені газетою «Синельниківські вісті», телерадіокомпанією «Регіон», що також видає газету «Синельникове»